29 січня 2018
ОФІЦІЙНІ
МАТЕРІАЛИ
Постанова Кабінету Міністрів України № 177 від 22 березня
2017 року «Про припинення використання Бібліотечно-бібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації»
Наказ МОН України від 26.06.2017 № 929 «Про впровадження Універсальної десяткової класифікації в практику роботи бібліотек»
НОРМАТИВНІ
МАТЕРІАЛИ
ДСТУ 6096:2009
(ГОСТ 7.90–2007, MOD). Універсальна десяткова класифікація. Структура,
правила ведення та індексування. – Чинний з 2009.07.01. – Вид. офіц. – Київ: Держспоживстандарт,2009.
– ІІІ, ІІІ, 22 с. – (Система стандартів з інформації, бібліотечної та
видавничої справи) (Національний стандарт України)
ДСТУ 2395–2000
(ГОСТ 30671–99) (ISO 5963:1985). Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів індексування. Загальна методика. –
Вид. офіц. – Київ: Держстандарт України,2001. – 8 с. – (Інформація
та документація) (Державний стандарт України)
ДСТУ ГОСТ
7.59:2003 (ГОСТ 7.59-2003 (ИСО 5963-85), IDT). Індексування документів. Загальні вимоги до систематизації та предметизації. – Вид. офіц. – Київ:
Держспоживстандарт України,2004. – 6 с. – (Система стандартів з інформації,
бібліотечної справи та видавничої справи) (Національний стандарт України)
МЕТОДИЧНІ
МАТЕРІАЛИ
Сторінка «Універсальна десяткова класифікація» на
сайті Державної наукової установи „Книжкова палата України імені Івана Федорова // www.ukrbook.net/UDC/UDC_skoroch_table.html
Таблиці зіставлення УДК і ББК / /libsumy.com/wp-content/uploads/2017/03/Tablytsi-zistavlennya.pdf
19 квітня 2016
,,Інтеграція бібліотечної діяльності до сучасного
інформаційного середовища: нові терміни і технології”
Бібліотечна діяльність у сучасному інформаційному просторі спрямована на
впровадження інноваційних технологій, ресурсів Глобальної мережі та інтеграцію
бібліотечних послуг до онлайнових комунікацій. Такі питання трансформації
бібліотечної діяльності передбачають появу нових термінів та нових форм
бібліотечної діяльності.
Знайомство бібліотекарів з новими термінами, змістом інноваційних форм діяльності дасть можливість підвищити рівень самоосвіти бібліотекарів та впроваджувати їх в практику своєї діяльності.
1. Бібліотечний веб-сайт – бібліотечний сервіс, який акумулює майже усі традиційні бібліотечні сервіси, тільки надаються вони у режимі віддаленого доступу.
Необхідно – чітко сформулювати мету створення сайту і визначити цільову аудиторію майбутніх відвідувачів. Сайт потребує постійного оновлення.
Зразки літературної і художньої творчості дітей, представлені на сайті, сприяють розвитку їхніх творчих здібностей.
Потенційними адресатами сайту можуть бути і дорослі – батьки, педагоги, бібліотекарі. Важливі аспекти сайтобудування – дизайн і навігації по сайту.
2. "Буктрейлер" у перекладі з англійської «book» книга, «trailer» - «проморолик» у рекламі фільму. Замінивши в даному визначенні слово «фільм» на слово «книга», отримаємо наступне: «буктрейлер – короткий» (до 3 хвилин) відеоролик, який стисло й видовищно розповідає про зміст книги для її анонсування чи реклами.
«Буктрейлер – це чудовий метод висловлення вдячності книзі та автору, що доступний майже кожному читачеві, який має комп’ютер, фотоапарат або відеокамеру і трохи вільного часу» - Шаші Мартинова.
Ефективність бук трейлера високо оцінює аналітик Лев Оборін: «ви можете побачити анімацію, постановку за мотивами роману, набір ілюстрацій, розповідь автора про свою роботу, сценку, в якій письменник розмовляє по телефону з книговидавцем або докладне пояснення, чому без цієї книги ви не зможете прожити ні дня».
3. Віртуальна довідкова служба – сервіс, який широко застосовується в бібліотеках розвинутих країн, користується особливою популярністю серед школярів і студентів. Віртуальна довідкова служба виконує дві функції: допомагає знайти необхідні джерела для самостійної роботи та непомітно навчає користувача правилам ведення бібліографічного пошуку і оцінювання якості знайденої інформації. З метою уникнення повторних однакових запитів необхідно вести базу даних із можливістю віддаленого пошуку у ній.
,,Віртуальна довідка” – свідчення змін у традиційному довідково-бібліографічному обслуговуванні (ДБО) та створення віртуальної довідкової служби (ВДС). Для віртуального довідково-бібліографічного обслуговування характерним є те, що воно реалізує механізми спільної діяльності бібліографа і користувача у процесі пошуку необхідної інформації. Це виражається, зокрема, в обміні текстовими повідомленнями під час виконання віртуальної довідки.
Віртуальні виставки. Виставкова діяльність бібліотек залишається важливою складовою бібліотечного обслуговування. Використання електронних мультимедійних технологій дає змогу впровадити інновації в цю діяльність бібліотеки.
,,Віртуальна книжкова виставка” – це публічна демонстрація в мережі Інтернет за допомогою засобів вебтехнологій віртуальних образів спеціально підібраних і систематизованих творів друку та інших носіїв інформації, а також загальнодоступних електронних ресурсів, рекомендованих віддаленим користувачам бібліотеки для огляду, ознайомлення і використання.
Під поняттям "електронної книжкової виставки"– фахівці розуміють і презентацію книг в електронному форматі Power Point, і електронну виставку повністю оцифрованих видань, і повні цифрові авторські колекції творів тощо.
4. Електронні бібліотеки - одне з популярних та перспективних напрямів організації електронних інформаційних ресурсів. Електронні бібліотеки створюються як розподілені інформаційні системи, які дозволяють надійно накопичувати, зберігати й ефективно використовувати інформаційні ресурси, що надаються в цифрових форматах та доступні через глобальні мережі передачі даних у зручному для користувача вигляді. Отже, створення електронних бібліотек пов’язано з формуванням цифрових колекцій, створенням розподілених ресурсів і організацією широкого спектра онлайнових інформаційних сервісів.
5. "Жива бібліотека" - це інтерактивний захід, що надає людський вимір ідеї полі культурності, оскільки сприяє початку спілкування між людьми. Захід отримав таку назву, оскільки для опису його учасників, організаторів та діяльності використовується бібліотечна термінологія.
ІР ЖБ - це модель, в якій «книжками бібліотеки» є люди з різних соціальних або етнічних середовищ, а «читачами» Книжок є учні середніх шкіл або студенти вищих навчальних закладів.
При створенні ІР ЖБ основна увага має приділятися підбору Книжок такого етнічного та соціального походження, які зазвичай стикаються з невірним розумінням, упередженим ставленням та стереотипами. У першу чергу слід залучати осіб, які вже мешкають у від повідному населеному пункті і можуть представляти свої етнічні або соціальні групи.
Приклади етнічних груп, які охоплює Жива бібліотека "Ініціативи розмаїття"
Афганці, американці, канадці, австрійці, азербайджанці, бангладешці, німці, ганці, угорці, індійці, євреї, йорданці, кенійці, литовці, нігерійці, поляки, роми, сірійці, зімбабвійці.
Приклади Книжок різного соціального походження, які охоплює Жива бібліотека "Ініціативи розмаїття"
Національні меншини, іноземні студенти, шукачі притулку, волонтери Корпусу миру, волонтери АІЕSЕС, лідери громади, представники посольств, неурядових організацій (НУО) або міжнародних організацій.
Модель Живої бібліотеки «Ініціативи розмаїття»:
• закриті приміщення, зокрема кімнати у бібліотеках, зали та інші внутрішні приміщення;
• через офіційні канали ВНЗ або шкіл запрошуються 40-50 Читачів, а також запрошуються 10-15 Книжок;
• бібліотекарі здійснюють ротацію книжок серед груп Читачів (Читачі не можуть самостійно вибирати, з ким вони будуть спілкуватися);
• 1 Книжка та кожна група з 3-4 Читачів проводять разом за розмовою по 10 хвилин;
• кожний захід триває 2 години (максимум 4 години з урахуванням часу, необхідного на підготовку та прибирання після завершення заходу), час залучення Книжок може бути різним у діапазоні від 1 до 2 годин;
• станом на сьогодні «Живі бібліотеки» успішно організовувалися у багатьох європейських країнах, а також і Північній Америці та Австралії та у п'яти областях Західної України та місті Києві.
Додаткова інформація про «Живу бібліотеку Ви знайдете на сайті http://diversipedia.org.ua/ukr/living-library/manual.html
6. Інтернет-бібліографія (,,вебліографія”). Вперше термін ,,вебліографія” почали вживати американські бібліотекарі у 1990 році в газеті ,,Нью-Йорк Таймс”; у європейській пресі – з середини 90-х років, а в російській та українській – з початку 2000 року. Вебліографія – це бібліографічні підходи до організації ресурсів Інтернету для спрощення пошукової діяльності користувачів мережі. Бібліотекарі не повинні залишати читачів один на один із неосяжним морем інформації, їхнє завдання – відібрати і систематизувати найцінніші ресурси Інтернету, а потім уже рекомендувати користувачам.
До професійних обов’язків Інтернет-бібліотекарів відноситься інформаційно-довідкова підтримка читачів та навчання їх правильним способом інформаційного пошуку. Традиційно обслуговування користувачів, які знаходяться за межами бібліотеки, завжди було складовою частиною бібліотечно-бібліографічного обслуговування як в зарубіжних, так і вітчизняних бібліотеках. Робота бібліотеки-організації та проведення виїзних масових заходів, підготовка відповідей на письмові запити, виконання усних довідок у телефонному режимі, ДБО віддалених користувачів у форматі МБА – покладається на віртуальні довідкові служби.
7. "Квест" – це гра! І переможе той, хто дасть правильну відповідь на всі питання і пройде всі контрольні пункти до фінішу! Усі учасники квесту розділені на команди. Кожна команда отримує конверт з запитаннями та трьома варіантами відповіді на нього. Кожну команду супроводжує керівник, який допомагає учасникам якнайшвидше знаходити правильну відповідь, дорогу до наступного пункту.
Якщо учасник обирає правильну відповідь, він наближається до фінішу і швидше пройде контрольні пункти.
Розробляється пам’ятка учасника квесту та анкета для участі в ньому.
8. "Ремоделінг" - зміна структури відділу обслуговування, результатом чого стало злиття фондів абонементу, читального залу та частини фонду зберігання. Організація зони відпочинку, дитячу зону, зону для роботи з літературою та іншими документами, комп’ютерну зону з Інтернетом, сектор періодичних видань та конференц-зал (м. Київ, Центральна бібліотека №141 Деснянський район).
Копірайт – професійна діяльність по написанні рекламних та презентаційних текстів (для сайтів та на замовлення).
Копірайтер – людина здатна складати оригінальні тексти.
,,Буккросинг” – це процес вільного обміну книгами. Людина, прочитавши книгу, залишає її в громадському місці (парку, кафе, поїзді, бібліотеці). Все це для того, щоб інша людина змогла знайти цю книгу і прочитати. Процес повторюється.
,,Флешмоб” – (спалах, тактика). Від англійського ,,Flash Mob” – означає миттєва юрба. Це швидкодіючі засоби комунікації. Акція, коли група людей (дітей) раптом появляється в громадських місцях і протягом декількох хвилин виконує зарання заплановані дії, які називають сценарієм, а потім так же скоро розходяться.
,,Баннери” – транспаранти, графічні зображення рекламного характеру. Вони використовуються для залучення клієнтів (читачів) і формування позитивного іміджу.
,,Блік-фанги” – яскраві декоративні малюнки, рекламні, яскраво виражені тести з використанням декоративних деталей, які розкривають тему вітрини, виставки, викладки літератури, тощо.
Знайомство бібліотекарів з новими термінами, змістом інноваційних форм діяльності дасть можливість підвищити рівень самоосвіти бібліотекарів та впроваджувати їх в практику своєї діяльності.
1. Бібліотечний веб-сайт – бібліотечний сервіс, який акумулює майже усі традиційні бібліотечні сервіси, тільки надаються вони у режимі віддаленого доступу.
Необхідно – чітко сформулювати мету створення сайту і визначити цільову аудиторію майбутніх відвідувачів. Сайт потребує постійного оновлення.
Зразки літературної і художньої творчості дітей, представлені на сайті, сприяють розвитку їхніх творчих здібностей.
Потенційними адресатами сайту можуть бути і дорослі – батьки, педагоги, бібліотекарі. Важливі аспекти сайтобудування – дизайн і навігації по сайту.
2. "Буктрейлер" у перекладі з англійської «book» книга, «trailer» - «проморолик» у рекламі фільму. Замінивши в даному визначенні слово «фільм» на слово «книга», отримаємо наступне: «буктрейлер – короткий» (до 3 хвилин) відеоролик, який стисло й видовищно розповідає про зміст книги для її анонсування чи реклами.
«Буктрейлер – це чудовий метод висловлення вдячності книзі та автору, що доступний майже кожному читачеві, який має комп’ютер, фотоапарат або відеокамеру і трохи вільного часу» - Шаші Мартинова.
Ефективність бук трейлера високо оцінює аналітик Лев Оборін: «ви можете побачити анімацію, постановку за мотивами роману, набір ілюстрацій, розповідь автора про свою роботу, сценку, в якій письменник розмовляє по телефону з книговидавцем або докладне пояснення, чому без цієї книги ви не зможете прожити ні дня».
3. Віртуальна довідкова служба – сервіс, який широко застосовується в бібліотеках розвинутих країн, користується особливою популярністю серед школярів і студентів. Віртуальна довідкова служба виконує дві функції: допомагає знайти необхідні джерела для самостійної роботи та непомітно навчає користувача правилам ведення бібліографічного пошуку і оцінювання якості знайденої інформації. З метою уникнення повторних однакових запитів необхідно вести базу даних із можливістю віддаленого пошуку у ній.
,,Віртуальна довідка” – свідчення змін у традиційному довідково-бібліографічному обслуговуванні (ДБО) та створення віртуальної довідкової служби (ВДС). Для віртуального довідково-бібліографічного обслуговування характерним є те, що воно реалізує механізми спільної діяльності бібліографа і користувача у процесі пошуку необхідної інформації. Це виражається, зокрема, в обміні текстовими повідомленнями під час виконання віртуальної довідки.
Віртуальні виставки. Виставкова діяльність бібліотек залишається важливою складовою бібліотечного обслуговування. Використання електронних мультимедійних технологій дає змогу впровадити інновації в цю діяльність бібліотеки.
,,Віртуальна книжкова виставка” – це публічна демонстрація в мережі Інтернет за допомогою засобів вебтехнологій віртуальних образів спеціально підібраних і систематизованих творів друку та інших носіїв інформації, а також загальнодоступних електронних ресурсів, рекомендованих віддаленим користувачам бібліотеки для огляду, ознайомлення і використання.
Під поняттям "електронної книжкової виставки"– фахівці розуміють і презентацію книг в електронному форматі Power Point, і електронну виставку повністю оцифрованих видань, і повні цифрові авторські колекції творів тощо.
4. Електронні бібліотеки - одне з популярних та перспективних напрямів організації електронних інформаційних ресурсів. Електронні бібліотеки створюються як розподілені інформаційні системи, які дозволяють надійно накопичувати, зберігати й ефективно використовувати інформаційні ресурси, що надаються в цифрових форматах та доступні через глобальні мережі передачі даних у зручному для користувача вигляді. Отже, створення електронних бібліотек пов’язано з формуванням цифрових колекцій, створенням розподілених ресурсів і організацією широкого спектра онлайнових інформаційних сервісів.
5. "Жива бібліотека" - це інтерактивний захід, що надає людський вимір ідеї полі культурності, оскільки сприяє початку спілкування між людьми. Захід отримав таку назву, оскільки для опису його учасників, організаторів та діяльності використовується бібліотечна термінологія.
ІР ЖБ - це модель, в якій «книжками бібліотеки» є люди з різних соціальних або етнічних середовищ, а «читачами» Книжок є учні середніх шкіл або студенти вищих навчальних закладів.
При створенні ІР ЖБ основна увага має приділятися підбору Книжок такого етнічного та соціального походження, які зазвичай стикаються з невірним розумінням, упередженим ставленням та стереотипами. У першу чергу слід залучати осіб, які вже мешкають у від повідному населеному пункті і можуть представляти свої етнічні або соціальні групи.
Приклади етнічних груп, які охоплює Жива бібліотека "Ініціативи розмаїття"
Афганці, американці, канадці, австрійці, азербайджанці, бангладешці, німці, ганці, угорці, індійці, євреї, йорданці, кенійці, литовці, нігерійці, поляки, роми, сірійці, зімбабвійці.
Приклади Книжок різного соціального походження, які охоплює Жива бібліотека "Ініціативи розмаїття"
Національні меншини, іноземні студенти, шукачі притулку, волонтери Корпусу миру, волонтери АІЕSЕС, лідери громади, представники посольств, неурядових організацій (НУО) або міжнародних організацій.
Модель Живої бібліотеки «Ініціативи розмаїття»:
• закриті приміщення, зокрема кімнати у бібліотеках, зали та інші внутрішні приміщення;
• через офіційні канали ВНЗ або шкіл запрошуються 40-50 Читачів, а також запрошуються 10-15 Книжок;
• бібліотекарі здійснюють ротацію книжок серед груп Читачів (Читачі не можуть самостійно вибирати, з ким вони будуть спілкуватися);
• 1 Книжка та кожна група з 3-4 Читачів проводять разом за розмовою по 10 хвилин;
• кожний захід триває 2 години (максимум 4 години з урахуванням часу, необхідного на підготовку та прибирання після завершення заходу), час залучення Книжок може бути різним у діапазоні від 1 до 2 годин;
• станом на сьогодні «Живі бібліотеки» успішно організовувалися у багатьох європейських країнах, а також і Північній Америці та Австралії та у п'яти областях Західної України та місті Києві.
Додаткова інформація про «Живу бібліотеку Ви знайдете на сайті http://diversipedia.org.ua/ukr/living-library/manual.html
6. Інтернет-бібліографія (,,вебліографія”). Вперше термін ,,вебліографія” почали вживати американські бібліотекарі у 1990 році в газеті ,,Нью-Йорк Таймс”; у європейській пресі – з середини 90-х років, а в російській та українській – з початку 2000 року. Вебліографія – це бібліографічні підходи до організації ресурсів Інтернету для спрощення пошукової діяльності користувачів мережі. Бібліотекарі не повинні залишати читачів один на один із неосяжним морем інформації, їхнє завдання – відібрати і систематизувати найцінніші ресурси Інтернету, а потім уже рекомендувати користувачам.
До професійних обов’язків Інтернет-бібліотекарів відноситься інформаційно-довідкова підтримка читачів та навчання їх правильним способом інформаційного пошуку. Традиційно обслуговування користувачів, які знаходяться за межами бібліотеки, завжди було складовою частиною бібліотечно-бібліографічного обслуговування як в зарубіжних, так і вітчизняних бібліотеках. Робота бібліотеки-організації та проведення виїзних масових заходів, підготовка відповідей на письмові запити, виконання усних довідок у телефонному режимі, ДБО віддалених користувачів у форматі МБА – покладається на віртуальні довідкові служби.
7. "Квест" – це гра! І переможе той, хто дасть правильну відповідь на всі питання і пройде всі контрольні пункти до фінішу! Усі учасники квесту розділені на команди. Кожна команда отримує конверт з запитаннями та трьома варіантами відповіді на нього. Кожну команду супроводжує керівник, який допомагає учасникам якнайшвидше знаходити правильну відповідь, дорогу до наступного пункту.
Якщо учасник обирає правильну відповідь, він наближається до фінішу і швидше пройде контрольні пункти.
Розробляється пам’ятка учасника квесту та анкета для участі в ньому.
8. "Ремоделінг" - зміна структури відділу обслуговування, результатом чого стало злиття фондів абонементу, читального залу та частини фонду зберігання. Організація зони відпочинку, дитячу зону, зону для роботи з літературою та іншими документами, комп’ютерну зону з Інтернетом, сектор періодичних видань та конференц-зал (м. Київ, Центральна бібліотека №141 Деснянський район).
Копірайт – професійна діяльність по написанні рекламних та презентаційних текстів (для сайтів та на замовлення).
Копірайтер – людина здатна складати оригінальні тексти.
,,Буккросинг” – це процес вільного обміну книгами. Людина, прочитавши книгу, залишає її в громадському місці (парку, кафе, поїзді, бібліотеці). Все це для того, щоб інша людина змогла знайти цю книгу і прочитати. Процес повторюється.
,,Флешмоб” – (спалах, тактика). Від англійського ,,Flash Mob” – означає миттєва юрба. Це швидкодіючі засоби комунікації. Акція, коли група людей (дітей) раптом появляється в громадських місцях і протягом декількох хвилин виконує зарання заплановані дії, які називають сценарієм, а потім так же скоро розходяться.
,,Баннери” – транспаранти, графічні зображення рекламного характеру. Вони використовуються для залучення клієнтів (читачів) і формування позитивного іміджу.
,,Блік-фанги” – яскраві декоративні малюнки, рекламні, яскраво виражені тести з використанням декоративних деталей, які розкривають тему вітрини, виставки, викладки літератури, тощо.
19 квітня 2016
Планування роботи шкільної бібліотеки
Питання планування роботи шкільних бібліотек - дуже важлива частина роботи, тому що план – це виконання певних завдань, засіб раціонального використання трудових ресурсів, фінансових асигнувань. У шкільних бібліотеках основний і обов’язковий для всіх – річний план. Річний план роботи шкільної бібліотеки відповідно до „Положення про бібліотеку загальноосвітньої школи ” є складовою частиною плану навчально-виховної роботи школи.
Умови ефективного планування:
- чітке визначення рівня, на якому знаходиться робота бібліотеки на момент планування;
- чітке уявлення про рівень, якого необхідно досягти;
- вибір оптимальних шляхів (засобів і форм роботи) досягнення поставленої мети;
- тісний взаємозв’язок і координація роботи з заступником директора школи з виховної роботи.
Принципи планування:
- принцип сучасності: врахування нових, інноваційних підходів до проблем освіти;
- принцип науковості: обґрунтування обсягу роботи, раціональний розподіл функціональних обов’язків, найповніше використання резервів робочого часу;
- принцип наступності, використання апробованих в умовах даної школи форм і методів роботи;
- принцип системності, комплексності: план - не набір окремих заходів, а система роботи.
Основні етапи складання річного плану:
1 етап - перевіряють хід реалізації плану поточного року, визначають його позитивні сторони, недоліки, виявляють зміни у діяльності бібліотеки в минулому році, складають пропорції до плану наступного року.
2 етап - обговорюють проект плану роботи бібліотеки на раді школи при складанні загального плану навчально-виховної роботи.
3 етап – план роботи затверджують на педагогічній раді школи.
Вимоги до складання річного плану шкільних бібліотек:
Річний план для шкільних бібліотек складається на весь навчальний рік.
Він має бути складений раніше, ніж плани класних керівників на 2–3 тижні, узгоджений з заступником директора школи з виховної роботи, обговорений на педраді школи з метою координації навчально-виховних заходів. Перед розробкою плану роботи на новий навчальний рік завідуючий бібліотекою знайомиться з річним планом школи, обговорює проект плану з керівником методичного об’єднання, з заступником директора та іншими педагогічними працівниками школи, враховує заходи, які планують районні, міські дитячі та юнацькі бібліотеки.
На першому етапі його підготовки, за 2-3 місяці до початку нового навчального року (травень - червень), перевіряють хід реалізації плану поточного року, з’ясовують його позитивні якості й недоліки, виявляють зміни в діяльності бібліотеки в минулому році, вносять пропозиції щодо плану наступного року. Завдання бібліотеки на наступний рік формують, виходячи з чергових завдань, які стоять перед державою, педагогічною наукою, конкретною школою. Вивчаються директивні матеріали щодо бібліотечної справи, вказівки до складання планів, методичні рекомендації. План роботи бібліотеки на наступний навчальний рік і звіт за минулий складаються за однаковою схемою на підставі щоденника роботи бібліотеки, аналізу читацьких формулярів та інших звітних документів. Він обговорюється на педраді і затверджується директором школи. До складання річного плану повинен бути творчий підхід.
Вимоги до річного плану:
- конкретний, чіткий;
- складений так, що його можна виконати;
- відповідає завданням конкретної школи;
- обов’язково включає статистичні дані про роботу бібліотеки;
основні показники роботи;
- має бути надрукований до 1 вересня нового навчального року державною мовою, завірений директором школи, його підписом, печаткою школи;
- повинен бути невід’ємною частиною річного плану роботи всієї школи.
Для якісного комплектування фонду необхідно:
- постійно вивчати склад фонду та його використання;
- формувати замовлення на підручники, методико-педагогічну та художню літературу;
- оформлювати передплату на періодичні видання;
- технічно опрацьовувати нові надходження;
- обробляти та розстановлювати документи;
- вести облікову документацію (книги індивідуального і сумарного обліку);
- забезпечувати збереження фонду (проводити індивідуальні бесіди з користувачами, рейди по перевірці підручників, дрібний ремонт книжок, знепилювати фонд - санітарні дні);
- вилучати з фонду зношені, застарілі за змістом та загублені користувачами документи та записувати їх за актами.
Обслуговування користувачів
Орієнтуючись на звіт про роботу бібліотеки за минулий рік, визначається кількість читачів та книговидач, відвідуваність бібліотеки.
Планується:
- залучення користувачів до бібліотеки (організація екскурсій до бібліотеки, проведення бесід з учнями),ознайомлення їх із правилами користування бібліотекою;
- вивчення читацьких інтересів;
- проведення заходів щодо популяризації читання (бесіди про книжковий склад фонду, про довідкові видання, допомога у виборі літератури тощо).
Довідково-бібліографічне обслуговування
Якісне обслуговування користувачів залежить від належної організації довідково-бібліографічного апарату бібліотеки. Це, насамперед, абетковий і систематичний каталоги, картотека журнально-газетних статей, в якій виділяються рубрики.
Інформаційне забезпечення
Працівники бібліотеки не можуть дозволити собі пасивно очікувати, коли вчитель прийде до них по інформацію, а мусять самі знаходити її й активно пропонувати вчителеві. Це своєчасне і постійне інформування педагогів про нові надходження до бібліотеки (огляди на педрадах), оформлення тематичних полиць, проведення відкритих переглядів літератури до предметних тижнів, олімпіад, заходи щодо формування інформаційної культури користувачів.
Проведення масових заходів
Масову роботу бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу слід розглядати як складову частину навчально-виховної роботи закладу. На допомогу навчальному процесу організовуються виставки нових підручників, методичних, довідкових та інших видань до предметних тижнів, літературних вечорів тощо. Не слід планувати велику кількість масових заходів. Головне - їх якість. Книжкові виставки експонуються не менше, ніж 15 -20 діб, й не більше 1 -1,5 місяця. Комплексні заходи, на підготовку яких витрачається багато часу, слід планувати не частіше одноо разу на квартал.
Реклама діяльності бібліотеки
Потрібно постійно приділяти увагу рекламі бібліотеки. Вона може бути як усною (під час перерв, на педрадах, на загальних зборах, в ході проведення бесід з батьками на зборах), так і наочною (оформлення постійно діючого інформаційного стенда, куточків для батьків з рекомендаціями та порадами щодо організації домашнього читання учнів, сімейних читань).
Управління бібліотекою
Організаційна робота передбачає складання планів і звітів, участь у загальних заходах навчального закладу (зборах, нарадах), забезпечення бібліотеки спеціальним обладнанням та бібліотечною технікою. Виявивши комплекс необхідних планових виробничих процесів, слід підраховувати час на їх виконання та визначити кількість виконавців. Кількість працівників бібліотеки залежить віл типу загальноосвітнього закладу, умов та обов’язків, покладених на бібліотеку. До того ж упровадження у освітніх закладах інформаційно-комунікаційних технологій потребує наявності в бібліотеці інформаційно-технічного працівника. Плани шкільних бібліотек часто перевантажені. Якщо підрахувати час на виконання основних процесів роботи шкільного бібліотекаря, то можна одержати відповідь, що на їх виконання треба приблизно 180 годин на тиждень (при 40-годинному робочому тижні). Це є вагомим приводом для серйозної розмови з адміністрацією школи, яка маже ввести ще одну штатну одиницю або збільшити посадовий оклад бібліотекаря.
Підвищення кваліфікації бібліотекарів
Бібліотекареві необхідно володіти інформаційною культурою, бути обізнаним з методикою її викладання. Для цього треба постійно вивчати інформаційні потреби навчального закладу і кожної окремо категорії користувачів бібліотеки. Він повинен підвищувати і вдосконалювати свій професійний рівень, що також потребує планування часу на участь у педагогічних радах школи, фахових семінарах методичних об’єднань, на зборах, конференціях районних та міських дитячих та юнацьких бібліотек, самоосвіту (методичні дні).
Звіт про роботу бібліотеки
У кінці навчального року слід складати звіт про роботу бібліотеки. Якщо в бібліотеці ведеться облік роботи, підготовка звіту не потребує великих зусиль. Звіт - це не тільки перелік статистичних показників, а й перелік проведених заходів з усіх розділів плану за звітний рік. Звітні дані беруться із облікових документів (рух фонду в бібліотеки - із книги сумарного обліку; кількість користувачів – із формулярів читачів; відвідуваність і книговидача – зі щоденника роботи бібліотеки; освітньо-виховна робота - із книги реєстрації масових заходів). Звіт складається з двох частин: інформаційно-текстової і статистичної. У текстовій частині вміщуються відомості про проведення масових заходів з популяризації літератури (конференції, літературно-художні вечори, диспути, вечори запитів і відповідей, усні журнали, вікторини, конкурси тощо), про кооперацію з іншими бібліотеками, про заходи щодо підвищення кваліфікації бібліотечних працівників. У ній повинно бути зроблено аналіз основних показників роботи: читаності, книгозабезпеченості, відвідуваності, обертаності книжкового фонду:
- обертаність книжкового фонду - це середня кількість книговидач, що припадає на одиницю фонду, обраховується діленням кількості річної книговидачі на кількість книжок, брошур, періодичних видань, підручників, наявних на кінець року;
- відвідуваність - це середня кількість відвідувань, що припадає на одного користувача, обраховується діленням кількості відвідувань за рік на число користувачів;
- книгозабезпеченість - це середня кількість книг, яка припадає на одного користувача, обраховується діленням кількості книг, що є в бібліотеці на кінець року, на число зареєстрованих користувачів;
- читаність - це середня кількість книг, виданих одному користувачеві, обраховується діленням кількості виданих за рік книжок на число користувачів, зареєстрованих за рік.
У текстовій частині звіту визначаються потенційні можливості бібліотеки, а також причини невирішених проблем і шляхи їх подолання. Окрім середніх показників, у звітах обраховують навантаження на одного бібліотекаря. Це співвідношення кількості користувачів порівняно з кількістю працівників бібліотеки, або книговидач за рік на одного бібліотекаря. Всі ці дані дозволяють зробити висновки, необхідні для покращання роботи бібліотеки. Звіти, як і плани про роботу бібліотеки, обговорюються на педагогічних радах загальноосвітнього навчального закладу і затверджуються директором цього закладу. Поряд з річними доцільно в шкільних бібліотеках складати і плани на місяць. Вони складаються на основі річного плану, уточнюють тематику заходів, включають нові теми, які відображають останні події суспільного життя. Складаються за числами місяця, за тими ж розділами, що і план роботи на рік. У відповідному розділі намічаються конкретні показники на місяць, планується проведення певних заходів із зазначенням термінів, місця проведення та відповідальних осіб. У планах на місяць враховуються особливості роботи шкільної бібліотеки. Внутрішня робота планується на канікулярний період. На зимові та весняні канікули плануються масові заходи, які буде проводити бібліотека з дітьми. Шкільні бібліотеки складають плани роботи на місяць стосовно масових заходів, проведення бібліотечних уроків, оформлення книжково-ілюстративних виставок та заходів до ювілеїв, дат літературного календаря, проведення бесід, оглядів літератури, тобто плани на місяць з масової популяризації літератури. Ці плани красиво оформлені та вивішені на помітному місці на абонементі бібліотеки. Плани привертають увагу читачів до роботи бібліотеки, залучають учнів до проведення масових заходів, тобто це – своєрідна реклама бібліотеки.
11 квітня 2016
«Розвиток бібліотечних послуг, спрямованих на
залучення користувачів»
РОБОТА БІБЛІОТЕКИ ЩОДО
ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ, РОЗВИТКУ САМООСВІТНЬОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ,
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ТА КУЛЬТУРИ ЧИТАННЯ
«Треба постійно пам’ятати, що слід передавати
учневі не лише ті або інші знання, але й розвинути
в ньому бажання й здібності
самостійно,
без учителя, набувати нові знання.»
(К.Д. Ушинський)
Шкільна бібліотека є фундаментом освіти
й самоосвіти, скарбницею людського знання. Вона забезпечує потреби
навчально-виховного процесу в усіх його ланках, сприяє гармонійному розвитку
особистості, розвиває прагнення до пошуку інформації, свідомого осмислення
інформаційних джерел.
Бібліотека здійснює інформаційну підтримку
навчальної та освітньої діяльності.
Метою
роботи стоїть необхідність створення в шкільній бібліотеці умов, які б
стимулювали самоосвіту і саморозвиток особистості дитини і потреби в самостійному
пошуку, відборі та використанні інформації, умінні критично оцінювати, в опануванні основ інформаційної культури
загалом. Усе це сприяє інформаційній підтримці шкільної програми, активізації навчальної
діяльності учнів.
Однією із складових компетентної особистості є
її вміння орієнтуватися у різноманітних
джерелах інформації, її здатність до самоосвіти. Інформаційні вміння –
це розуміння тексту, володіння логічними прийомами роботи з ним, вільне
орієнтування в потоці інформації, уміння працювати з довідково-бібліографічним
апаратом бібліотеки.
Одним
із основних завдань шкільної бібліотеки є виховання інформаційно-бібліографічної
культури школярів.
Метою ж інформаційно-бібліографічного
обслуговування є: забезпечення користувачів необхідною інформацією, надання
довідок, консультацій, створення довідково-бібліографічного апарату (ДБА),
підготовка рекомендованих списків літератури, популяризація
бібліотечно-бібліографічних знань. Задля досягнення мети в бібліотеці постійно треба
проводити такі заходи: перегляди та огляди нових надходжень («На хвилину
зупинись – нову книгу подивись»), огляди новинок педагогічних видань,
анкетування під час запису в бібліотеку для вивчення читацьких інтересів,
консультації. Бібліотекар мусить робить огляди нових надходжень літератури та
періодичних видань «Нові надходження», «Сучасні педагогічні технології»,
«Інноваційний розвиток педагогічної освіти – вимога часу», надавати допомогу у
підборі літератури до педрад та семінарів педпрацівників школи.
Інформування саме педагогічного колективу
є пріоритетним у діяльності бібліотеки, систематично знайомити педагогів,
адміністрацію, керівників методичних об’єднань з новими документами в галузі
освіти, матеріалами з викладання окремих предметів, новими підручниками,
отриманими бібліотекою.
Навчити учнів-читачів користуватися
книжкою, фондами бібліотеки, її ДБА – ось головне завдання популяризації
бібліотечно-бібліографічних знань.
Важливим засобом формування системи
бібліотечно-бібліографічних знань є бібліотечні уроки, які проводяться
у школі згідно із затвердженим графіком. Тематика бібліотечних уроків різноманітна: історія книги, як правильно
працювати з книгою, періодичною пресою, довідковою та енциклопедичною
літературою, ознайомлення з бібліотечно-бібліографічним апаратом, виховання
бережливого ставлення до книги, популяризація бібліотечно-бібліографічних
знань. Система цих уроків підпорядкована формуванню у школярів свідомого і
зацікавленого ставлення до книги, потреби в систематичному читанні, виробленні
навичок самосійного вибору книг для читання та їхнього пошуку в бібліотеці,
вмінь правильного читати книгу, користуватися довідковими виданнями і
періодикою, застосовувати здобуті знання для самоосвіти й виховання.
Складаючи програму
бібліотечно-бібліографічної освіти, бібліотекар прагне поступово розвивати у дітей навички
бібліотечно-бібліографічної грамотності, поглибленої роботи з книгою.
Робота з виховання культури читання та
прищеплення любові до книги, читання розпочинається у початковій школі і триває
із року у рік весь час ускладнюючись. Починається ця робота з екскурсії до
бібліотеки учнів 1-2 класів у вересні, де юні читачі знайомляться з
бібліотекою, правилами користування книгами. На початку 2-го семестру в бібліотеці проводимо «Посвячення першокласників у
читачі», де шкільний бібліотекар ознайомлює першокласників з правилами
користування бібліотекою, її фондом, робить огляд кращих дитячих книжок
, проводить вікторину ( «Казковий танок») та записує учнів до бібліотеки.
При проведенні бібліотечних уроків для
учнів початкової школи добре використовуються ігрові форми. Такі, як: літературна гра «Мандрівка в чарівний
світ українських казок» (2 кл.), інтелектуальна гра «Казку швидко ви впізнайте,
всіх героїв відгадайте» (1 кл.), літературна подорож «Літературними стежками»
та ін. Під час проведення бібліотечних уроків у молодших школярів бібліотека
тісно співпрацює з класоводами.
При розробці бібліотечних уроків для учнів
середнього віку бібліотекар спирається на диференційний підхід щодо їхніх
вікових та індивідуальних здібностей. Бібліотечні уроки проводяться в
формі бесід, годин спілкування, де виявляється сформованість
бібліотечно-бібліографічних навичок та читацьких інтересів. Часто бібліотечні
уроки проводяться саме в бібліотеці, де учнів знайомлять зі складовими
частинами книги, з різними словниками та довідниками. Наприклад: бібліотечний
урок для учнів 6-х класів «Подорож до Книгограду» , для учнів 5-х класів
«Запрошуємо на розмову про літературу довідкову» .
Учні 7-8 класів обов’язково знайомляться з
довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки: бібліотечний урок
«Каталоги та картотеки шкільної бібліотеки. ДБА».
У план проведення бібліотечних уроків у
9-11 класах обов’язково включені такі теми: «Методи самоосвітньої роботи з
книгою», «Інформаційна культура – складова загальноосвітньої культури
особистості».
Для учнів 5-11 класів треба розробити цикл
пам’яток з самоосвіти Мета надання допомоги учням у розвитку їхніх
самоосвітніх умінь та навичок
Розвиваючи у дітей творчі здібності, підтримуючи обдарованих дітей,
формуючи навики самоосвіти і самореалізації особистості, бібліотека пропагує
літературу на допомогу успішному вивченню учбових предметів і кращому засвоєнню
основ наук.
Ефективними формами інформування
читачів є організовані в бібліотеці книжкові виставки (тематичні та нових
надходжень). Ось деякі:
-
«На хвилину зупинись - нову книгу подивись»,
-
«Нові надходження»,
-
«За сторінками твого підручника»,
-
«Ким бути? Яким бути?»,
-
«Знай, люби, бережи»,
-
«Азбука ввічливості»,
-
«Джерела моральності»,
-
«Мова – душа народу»,
-
«Чи знаєш ти свої права ?»,
-
«Мій рідний край – моя історія жива»,
-
«Азбука спілкування»,
-
«У вільну хвилину» та ін.
Для
забезпечення користувачів необхідною інформацією бібліотекарем оформлені
тематичні папки ( приклад):
-
«Символіка незалежної України »,
-
«Українське народознавство»,
-
«На допомогу класним керівникам»,
-
«Обдарована дитина»,
-
«Шляхи реформи сучасної школи»,
-
«Про все на світі»,
-
« Мій край»,
-
«Видатні люди
нашого краю» та ін.
Для
забезпечення інформаційних потреб учнів та учителів
складає інформаційні та
рекомендаційні списки літератури: «Компетентнісний підхід у навчанні та
вихованні», «Метод проектів в освіті», «Профільне навчання», «Розвиток творчих
здібностей учасників навчально-виховного процесу засобами інноваційних
педагогічних технологій», «Українське народознавство» та ін.
Пріоритетним завданням сучасної школи є
розвиток дитини, як неповторної особистості, реалізація її творчого потенціалу,
формування критичного мислення, прагнення до самостійної пізнавальної
діяльності.
Перед бібліотекарем в сучасній школі
стоять два основних однаково вагомих
завдання: озброєння школярів
способами навчальної діяльності та розвиток пізнавальної активності. Вони тісно
пов’язані і є суттєвими факторами, що впливають на формування особистості учня.
Важливим засобом збудження пізнавального
інтересу до читання є використання ігрових ситуацій, сюжетно-рольових ігор,
інтелектуальних ігор застосовувати як традиційні, так і інноваційні заходи з
використанням завдань для
інтелектуального самовдосконалення, ігрових вправ, тематичних загадок,
елементів театралізації та багато іншого.
Особливою популярністю у школярів користуються
ігри-конкурси, інтелектуальні ігри, вікторини, турніри, брейн-ринги
тощо. Ці форми підвищення бібліографічної орієнтації читачів спрямовуються
на формування пізнавальної активності, інтересу до пошуку літератури, розвиток
творчого мислення.
Масова
робота шкільної бібліотеки – це складова виховної системи роботи школи.
Бібліотекар і педагоги мають розвивати пізнавальні інтереси учнів, виховувати
особистість гармонійно розвинену, високо ерудовану, висококультурну та
компетентну. Щоб заохотити учнів до читання, зацікавити книгою, задовольнити
пізнавальні інтереси шкільною бібліотекою разом з педколективом школи можна
проводилися такі заходи:
-
бібліогра «Літературний ринг» (7-А кл.),
-
інтелектуальна гра «Щасливий випадок» (9 кл.),
-
інтелектуальна гра «Чудовий світ казок Шарля Перро»
(4-5 кл.),
-
літературний брейн-ринг «Хто цей літературний герой?»
(2-4 кл.),
-
інтелектуальна гра «Літературний кругозір» (8-9 кл.),
-
інтелект-шоу («Що? Де? Коли?»).
Працюючи в тісному контакті з учителями,
бібліотека використовує всі можливі засоби щодо виховання освіченої, гармонійно
розвиненої людини, формування творчих здібностей учнів.
Впроваджуючи нові форми роботи, шкільна
бібліотека разом із педагогічним колективом реалізує поставлені завдання:
створити умови, допомогти учням реалізувати свої творчі можливості, сприяти
формуванню життєвої компетенції.
Немає коментарів:
Дописати коментар